1. Який утішає, заспокоює, дає втіху; сповнений утіхи, спокою.
2. Який виражає утіху, спокій, задоволення (про погляд, усмішку, тон голосу тощо).
Категорія: У
-
утішливість
Утішливість — властивість за значенням прикметника “утішливий“; здатність давати втіху, заспокоювати, пом’якшувати печаль або страждання.
-
утішливо
1. (про мову, вимову) З приємним, м’яким, мелодійним звучанням; співучо, лагідно.
2. (про дію, виконану таким чином) М’яко, спокійно, заспокійливо.
-
утішненький
1. (про людину або тварину) Який викликає співчуття, жалість своїм виглядом або поведінкою; знедолений, пригнічений, збентежений.
2. (переносно, про предмет або явище) Який виглядає скромно, непоказно, часто через простоту або застарілість; невибагливий, скромненький.
-
утішник
1. Той, хто втішає, заспокоює когось у горі, нещасті; той, хто надає моральної підтримки, розради.
2. (заст.) Той, хто втішається, знаходить собі розраду або задоволення в чомусь.
-
утлумачуватися
1. (рідко) Намагатися зрозуміти щось, вникати в суть чогось, довго та старанно роздумуючи.
2. (заст.) Вступати з кимось у пояснення, обговорення, сперечатися, намагаючись довести свою правоту або з’ясувати щось.
-
утн
1. Скорочення від “Українська телевізійна мережа” — медіахолдинг, що об’єднує низку регіональних телеканалів в Україні.
2. Скорочення від “Університет технологій та дизайну” — назва деяких вищих навчальних закладів.
-
утнути
1. Різко, з силою встромити, вколоти щось гостре у щось інше.
2. Перен., розм. Різко, несподівано втрутитися в розмову, вставити слово, зауваження.
3. Розм. Швидко, різко втекти, піти, податися кудись.
-
утнутися
1. Різко, з силою встромитися, врізатися чимось гострим у щось.
2. Перен. Різко втрутитися в розмову, вставити слово, часто невчасно або різко.
3. Розм. Потрапити, влізти кудись, опинитися в якомусь (зазвичай неприємному) місці або ситуації.