утішний БукваУ 1. Який приносить утіху, заспокоєння; що втішає, потішає. 2. Який виражає утіху, сповнений утіхи; утішовий. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←штрейкбрехерствохлорбензолсульфокислота→
