Древослів

Словник Української Мови

приємний

[prɪjɛmnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який спричиняє задоволення, насолоду, радість; приносить втіху, збуджує позитивні емоції.

  2. Який викликає симпатію, приязнь; милий, люб’язний, зворушливий.

  3. Зручний, сприятливий, такий, що відповідає чиїмсь бажанням або потребам.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приємний, р. приємного, д. приємному, з. приємного, о. приємним, м. приємнім

Більше записів