приємний

1. Який спричиняє задоволення, насолоду, радість; приносить втіху, збуджує позитивні емоції.

2. Який викликає симпатію, приязнь; милий, люб’язний, зворушливий.

3. Зручний, сприятливий, такий, що відповідає чиїмсь бажанням або потребам.

Приклади вживання

Приклад 1:
Особливо приємний ентузіазм у середовищі письменників [77]. Тичина пише, що буде „як сталь“.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Так взяв, знаєте, в пальцi чудову сочисту сливу… i почув в ротi приємний солодкий смак… Ви бачите, я навiть не червонiю, лице моє бiле, як i у вас, бо жах висмоктав з мене всю кров. Я не маю вже краплi гарячої кровi й для тих живих мертвякiв, серед яких ви йдете, як кривава мара.
— Невідомий автор, “178 Intermezzo Mikhailo Kotsiubinskii”

Приклад 3:
Його м’який приємний баритон якось загубився, i говорив вiн майже дитячим дискантом. Тодi перший раз менi прокинулось до нього щось подiбне до огиди.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: прикментик (True) |