1. Який викликає приязнь, симпатію; приємний, милий, доброзичливий.
2. Який виражає приязнь, доброзичливість; дружній, сердечний.
приязний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тепер нетерпляче чекав виходу своєї збірки, бо тільки вона могла дати йому справжній літературний паспорт замість тимчасової посвідки журнальних оповідань.Спочатку його просто терпіли, трохи згодом звикли, потім він симпатії деякої набув своєю лагідністю і, заходячи, міг уже почути приязний вигук:— А, от і Радченко!Це тішило його невимовне. Як-не-як, а він, виходить, здобув уже собі в літературі хоч краєчок, хоч на одну сидню місця!
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: прикментик () |