приязнь

Приклад 1:
Він устиг продемонструвати свою увагу і приязнь кожному. Мене, назвавши Парфумським, запитав, чи не траплявся мені синьйор Мавропуле, який, мовляв, уже, здається, таки приїхав до Венеції, але ще не з’являвся, мабуть, на день-другий затримавшись у набряклій скан­ далами атмосфері зимового казино Вендрамін-Калерджі.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Десь, певне, все тут у Туапсе стигне швидко… не тільки виноград, але й почування людські: симпатія, приязнь… Отак і моя приязнь із Шмідтами — цвіла в кінці травня запашним, ароматним цвітом, та за два місяці доспіла… і далі-далі нічого з тієї нашої приязні не зостанеться… окрім висмоктаного лушпайя, під яким хіба де-не-де хоронитиметься ще крапелина солодкого медового соку…» І він голосно розсміявся. Всі Шмідти разом повернули голови до нього: очей його вони не бачили, бо він глядів у тарілку, тільки ж їм почувся не сміх, а ридання.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Володимер зась охотне слухал о женах, бо был женолюбец ве- ликий, але обрѣзаніе и непитіе вина не подобалося ему, и мовил до них: “Мы не можем без винного питія быти, поневаж в Руси a 56b Жиленко І. В.все веселье и приязнь в подпитью есть”. Потом пришли нѣмцы, римляне и жиды, залѣцаючи свою вѣру кождый з ных.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”