1. Який утішає, заспокоює, дає втіху; сповнений утіхи, спокою.
2. Який виражає утіху, спокій, задоволення (про погляд, усмішку, тон голосу тощо).
утішливий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови