Категорія: У

  • уток

    1. Ткацький термін: поперечна нитка у тканині, яка переплітається з поздовжніми нитками основи, утворюючи полотно.

    2. Морський термін: короткий шматок троса, що з’єднує вітрило з рангоутом (реєм, гафелем) або служить для кріплення та регулювання снастей.

  • утокмачити

    1. (розм.) Докладно, з усіма деталями пояснити, розтлумачити щось комусь, часто з настирливістю або багаторазовим повторенням.

    2. (перен., розм.) Сильно побити, піддати тілесному покаранню.

  • утокмачитися

    1. (розм.) Набридливо, наполегливо домагатися чогось, приставати до когось з чимось; утомлювати когось своїми проханнями або вимогами.

    2. (розм.) Довго та нудно розповідати, пояснювати щось; затягувати розмову.

  • утокмачування

    Утокмачування — процес обробки тканини, при якому уток (поперечна нитка) щільно прибивається до попередньо утканного краю (збою) для підвищення його щільності та міцності, особливо при виробництві деяких видів суконних тканин.

    Утокмачування — технічний термін у ткацтві, що означає ущільнення крайки (кромки) тканини шляхом додаткового прибивання утоку спеціальним інструментом (утокмачем) під час роботи на ткацькому верстаті.

  • утокмачувати

    1. (розм.) Докладно, з надмірним запалом пояснювати щось, намагаючись переконати співрозмовника; доводити щось з великою наполегливістю, іноді настирливо.

    2. (перен., розм.) Сильно бити, лупцювати когось; завдавати численних ударів.

  • утішниця

    Утішниця — жіночий образ у давньому українському та загальнослов’янському фольклорі, міфологічна істота (часто у вигляді птаха, зокрема зозулі), що приходить оплакати померлого або загиблого воїна, втішаючи живих своїм плачем.

    Утішниця — ужиткова назва для рослини конвалії звичайної (Convallaria majalis), пов’язана з її лікувальними властивостями або символікою.

  • утішність

    Утішність — властивість за значенням прикметника «утішний»; здатність давати втіху, заспокоєння, приносити полегшення у горі або розчаруванні.

  • утішно

    1. Прислівник до слова “утішний”; так, що приносить утіху, заспокоєння, полегшення у горі або стражданні; втішаюче, заспокійливо.

    2. (Уживається також як присудкове слово) Про стан задоволення, душевного спокою, коли відчувається утіха; затишно, приємно, добре.

  • утканий

    1. (Про тканину, виріб) Такий, що має утку — поперечні нитки, що переплітаються з поздовжніми (основою) для утворення полотна.

    2. (Перен., розм.) Насичений, переповнений чимось, міцно просякнутий якоюсь ідеєю, почуттям тощо.

  • уткати

    1. Термін ткацького виробництва: створити тканину, сформувати її основу шляхом переплетення ниток основи та качка (утоку) на ткацькому верстаті.

    2. Переносно: щільно, густо заповнити, вплести щось у щось, об’єднати в єдине ціле (наприклад, уткати деталі в сюжет).