Утішність — властивість за значенням прикметника «утішний»; здатність давати втіху, заспокоєння, приносити полегшення у горі або розчаруванні.
утішність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови