1. (Про тканину, виріб) Такий, що має утку — поперечні нитки, що переплітаються з поздовжніми (основою) для утворення полотна.
2. (Перен., розм.) Насичений, переповнений чимось, міцно просякнутий якоюсь ідеєю, почуттям тощо.
Словник Української
Буква
1. (Про тканину, виріб) Такий, що має утку — поперечні нитки, що переплітаються з поздовжніми (основою) для утворення полотна.
2. (Перен., розм.) Насичений, переповнений чимось, міцно просякнутий якоюсь ідеєю, почуттям тощо.