Утішливість — властивість за значенням прикметника “утішливий“; здатність давати втіху, заспокоювати, пом’якшувати печаль або страждання.
утішливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови