Значення
-
Утішливість — властивість за значенням прикметника “утішливий“; здатність давати втіху, заспокоювати, пом’якшувати печаль або страждання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. утішливість, р. утішливості, д. утішливості, з. утішливість, о. утішливістю, м. утішливості, к. утішливосте