1. Жінка, яка працює утюжильником, займається утюженням білизни, одягу.
2. Розм. Те саме, що праска (електроприлад для утюження).
Категорія: У
-
утюпкатися
1. (розм.) Старанно, ретельно вбиратися, прикрашати себе одягом, зачіскою тощо; наводити красу, виглядати охайно та елегантно.
2. (перен., розм.) Довго та старанно готуватися до чогось, ретельно опрацьовувати деталі, доводити щось до ідеального стану.
-
утягання
1. (діяльність) Процес або дія за значенням дієслова “утягати” — перетягування, перетяжіння чогось, особливо при суперечці або боротьбі.
2. (стан) Стан того, що утягнуто, затягнуто кудись або у щось; втягнення.
3. (перен., розм.) Залучення, втягування когось у якусь неприємну, складну чи сумнівну справу, конфлікт, суперечку.
-
утягати
1. Тягти, пересувати щось важке, об’ємне або незручне, докладаючи зусиль; перетягати.
2. Затягувати, втягувати когось у якусь неприємну, небажану справу, ситуацію або конфлікт.
3. Розм. Поступово, непомітно забирати, присвоювати чужі речі.
-
утягатися
1. (розм.) Заплутуватися в складних обставинах, потрапляти в неприємну ситуацію, часто через власну провину або необережність.
2. (перен., розм.) Занурюватися, втягуватися в якусь справу, процес або стан, часто поступово і з труднощами.
3. (перен., розм.) Вступати у конфлікт, сварку, суперечку (зазвичай з кимось).
-
утягнений
1. (про особу) Такий, що має стосунок до якоїсь справи, діяльності чи групи людей; залучений, втягнутий у щось.
2. (про предмет, явище) Включений до складу чогось, став частиною певної системи, процесу чи структури.
-
утягненість
1. Властивість за значенням дієслова “утягнути” — стан примусового залучення до чого-небудь, втягування у щось, часто проти волі або несвідомо.
2. (юр.) Стан, коли особа офіційно визнається причетною до вчинення правопорушення або злочину, зокрема шляхом внесення до відповідних документів (наприклад, протоколу) як підозрюваного, обвинуваченого тощо.
3. (перен.) Глибока зацікавленість, зануреність у якусь справу, процес або стан; стан інтенсивної психологічної включеності.
-
утягнення
1. Процес залучення когось до чогось, часто проти волі або без явної згоди; втягування.
2. (Юрид.) Офіційне притягнення особи як обвинуваченого, підсудного чи свідка до участі у кримінальному процесі.
3. (Техн.) Введення, подача чогось у середину механізму, апарата тощо (наприклад, палива, повітря).
-
утягнути
1. Щільно натягнути, надіти (про одяг, взуття тощо).
2. Затягнути, втягнути кудись, у щось силою або з труднощами.
3. Перен. Вовлекти, залучити до якоїсь справи, діяльності, часто проти волі або бажання.
4. Розм. Вжити, проковтнути (їжу, питво), часто поспіхом або з апетитом.
5. Розм. Присвоїти собі, заволодіти чужим, затягти.