утягненість

1. Властивість за значенням дієслова “утягнути” — стан примусового залучення до чого-небудь, втягування у щось, часто проти волі або несвідомо.

2. (юр.) Стан, коли особа офіційно визнається причетною до вчинення правопорушення або злочину, зокрема шляхом внесення до відповідних документів (наприклад, протоколу) як підозрюваного, обвинуваченого тощо.

3. (перен.) Глибока зацікавленість, зануреність у якусь справу, процес або стан; стан інтенсивної психологічної включеності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |