Словник Української
1. (істор., рел.) Пов’язаний з утраквізмом — релігійним рухом у Чехії XV–XVI ст., що визнавав причастя для мирян під двома видами (хлібом і вином).
2. (перен.) Характерний для позиції, що поєднує дві протилежні сторони, прагне до компромісу між двома ворогуючими таборами; примиренський.
1. Стосовний до утраквізму — релігійного руху в Речі Посполитій XVI–XVII століть, що виник на основі ідей Сімона Будного та проповідував об’єднання католицької та православної церков на засадах рівноправності.
2. Пов’язаний із прихильниками утраквізму або заснований на його принципах.
1. (від лат. tractare — обробляти, обговорювати) У філософській термінології — детально, систематично та всебічно розглядати, аналізувати або викладати певну тему, проблему, поняття або текст у науковій, публіцистичній чи літературній праці.
2. (застаріле, книжне) Узагальнено — ставитися до когось або чогось певним чином, поводитися, трактувати когось/щось.
Утрактуватися — дістатися, дістатися до чогось, потрапити кудись (зазвичай про важкодоступне місце або стан).
Утрактуватися — домовитися, досягти згоди, улагодити справу (застаріле або діалектне).
1. Такий, що його утрамбували, добре ущільнили шляхом трамбування, прибиранням повітряних проміжків між частинами чогось.
2. (перен.) Наповнений до межі, дуже щільний, компактний через велику кількість чогось або стиснення.
1. Властивість за значенням дієслів “утрамбовувати” та “утрамбовуватися“; стан щільно укладених, стиснутих частин чого-небудь.
2. Ступінь щільності, стиснутості матеріалу (наприклад, ґрунту, снігу), що досягається внаслідок утрамбовування.
Прикметник, що означає: призначений для утрамбовування, ущільнення чогось шляхом трамбування.
1. Дія за значенням дієслова утрамбовувати; ущільнення, здавлювання чогось для надання міцності, стійкості або зменшення об’єму.
2. Процес або результат такої дії, що призводить до утворення щільного, монолітного шару (наприклад, ґрунту, піску, щебеню).
1. Щільно стискати, ущільнювати щось сипке або пухке (землю, сніг, зерно тощо) шляхом удару, натиску або інших механічних дій.
2. Ущільнювати, компактно складати об’ємні речі (наприклад, білизну, сіно в стіг) для економії місця.
3. Перен. Насильно, інтенсивно заповнювати чимось (наприклад, знаннями в голову), зазвичай у великій кількості.
1. Ставати щільним, ущільнюватися внаслідок утрамбовування; осідати, збиватися від удару або тиску.
2. Перен. Насилу, з труднощами розміщуватися, вміщатися в обмеженому просторі.