drevosliv.com

Словник Української

Категорія: У

  • уціліти

    Залишитися в живих, не загинути під час небезпеки, катастрофи, війни тощо.

    Зберегтися, не знищитися, не зазнати руйнування або пошкодження (про предмети, споруди, майно тощо).

    Перен. Зберегтися, не зникнути (про явища, звичаї, почуття тощо).

  • уцілітися

    Уцілітися — дієслово, що означає зберегтися, залишитися неушкодженим або живим після якоїсь небезпеки, лиха, руйнування або масової загибелі.

  • уцілок

    1. (діал.) У повному обсязі, без втрат, цілком, повністю.

    2. (діал.) Безперервно, увесь час, постійно.

  • уцілувати

    1. (застаріле, поетичне) Ніжно поцілувати когось або щось, вкрити поцілунками.

    2. (переносне значення, рідковживане) Легко торкнутися чогось, обійняти (про світло, повітря тощо).

  • уцілуватися

    1. (заст., рідк.) Поцілувати когось, торкнутися губами чи обличчям у знак привітання, любові, поваги; обмінятися поцілунками з кимось.

    2. (перен., заст.) Зіткнутися, торкнутися чогось, наблизитися впритул до чогось (наприклад, про предмети).

  • уціляти

    1. Залишатися в живих, не гинути під час небезпеки, катастрофи, війни тощо; виживати.

    2. Зберігатися, не руйнуватися, не гинути (про предмети, споруди, майно).

    3. Перен. Зберігатися, не зникати (про почуття, звички, традиції).

  • уцілятися

    1. (розм.) Зберігатися, залишатися цілим, неушкодженим після якогось руйнівного впливу, небезпеки, події; виживати.

    2. (перен., розм.) Зуміти зберегти щось (наприклад, майно, гроші, сили) у складних обставинах; залишитися при чомусь.

  • уцінений

    1. Який зазнав уцінення, тобто зменшення вартості, ціни; здешевлений, зниженої вартості.

    2. Який було зменшено в обсязі, кількості або якості; скорочений, обмежений, урізаний.

  • уцінення

    Уцінення — процес встановлення ціни на товар, послугу або актив; дія за значенням дієслова “уцінити”.

    Уцінення — результат оцінювання вартості чого-небудь; визначена, встановлена ціна або вартість.

    Уцінення (переносно) — оцінка, розуміння справжньої суті, значення чи цінності когось або чогось (наприклад, уцінення таланту).

  • утюжник

    1. Робітник, який займається утюженням (прасуванням) чого-небудь, наприклад, тканини, шкіри.

    2. Робітник, який обслуговує утюжний (прокатний) стан у металургійному виробництві.

    3. Розм. Той, хто займається утюжінням (вигладжуванням) льоду на ковзанці.