увігнутий
[uʋiɦnutɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Такий, що має поверхню, вигнуту всередину; заглиблений, вдавлений.
-
У математиці: такий, що стосується функції, графік якої на заданому інтервалі лежить не нижче будь-якої своєї дотичної (або не вище своєї хорди).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. увігнутий, р. увігнутого, д. увігнутому, з. увігнутого, о. увігнутим, м. увігнутім