Словник Української
Про такий, що довго лежав, перебував у стані спокою, нерухомості (про сніг, листя, солому тощо).
Про такий, що довго зберігався, витримувався, набуваючи кращих якостей (про продукти харчування, вино, сир тощо).
Перен. Про те, що довго не використовувалося, залишалося без застосування, руху (про гроші, капітал, товари тощо).
Улежаність — властивість за характером улежного, підлабузницького, пристосуванського ставлення до когось; підлабузництво, сервілізм.
1. Пролежати певний час, перебуваючи в стані спокою або бездіяльності, часто набуваючи певних властивостей від тривалого лежання (про предмети, матеріали тощо).
2. Про сільськогосподарські культури, злаки: полегти, припасти до землі від дощу, вітру, через надмірне врожайність.
3. Розм. Про людину: довго пролежати, перебувати в ліжку через хворобу або лінощі.
1. Легкий кавалерист у польській, російській та деяких інших європейських арміях XVIII–XX століть, озброєний пікою, шаблею та пістолетом; військовий такого кавалерійського підрозділу.
2. Представник монгольського або тюркського кочового племені, що мешкало в Середній Азії та Східному Туркестані (історичне значення).
1. Стосунок до міста Улан-Батор, столиці Монголії, або до його жителів.
2. Стосунок до Улан-Баторського аймаку (адміністративної одиниці) в Монголії.
Уланин — органічна сполука, синтетичний жовтий барвник, що використовувався в текстильній промисловості для фарбування вовни та шовку.
Уланин — застаріла назва флуоресцеїну, органічної сполуки, що інтенсивно флуоресціює жовто-зеленим кольором у лужному розчині; застосовується як індикатор, а також у виробництві інших барвників.
1. Назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (істор.) Назва військового підрозділу або формування, пов’язаного з уланами (легкою кіннотою), або ж місце їх дислокації.
1. Жіночий головний убір (переважно зимовий), що нагадує уланську шапку — високий ковпак із суконним дном та хутряним околем.
2. Жінка або дівчина, яка служить у військовій частині, що має назву «улани» (застаріле).
3. Назва старовинного польського народного танця, що виконується в швидкому темпі; музика до такого танця.
Улан-Уде — місто в Росії, столиця Республіки Бурятія, розташоване при злитті річок Уди та Селенги.
Улан-Уде — залізнична станція на Транссибірській магістралі в однойменному місті, важливий транспортний вузол.