1. Легкий кавалерист у польській, російській та деяких інших європейських арміях XVIII–XX століть, озброєний пікою, шаблею та пістолетом; військовий такого кавалерійського підрозділу.
2. Представник монгольського або тюркського кочового племені, що мешкало в Середній Азії та Східному Туркестані (історичне значення).