1. Закладати, замуровувати когось або щось у муру, стіну, замуровувати живцем.
2. Перен. Надовго закривати, позбавляти волі, ізолювати в замкнутому просторі.
3. У будівництві: міцно вмуровувати, вкладати щось у кладку, закріплювати в стіні.
Категорія: У
-
умуровуватися
1. Бути вмурованим, вкладатися, вбудовуватися у мурування (про предмети, що стають частиною кладки).
2. Переносно: ставати невід’ємною, постійною частиною чогось, міцно входити в структуру чогось (про явища, звички, традиції тощо).
-
умурування
1. Дія за значенням дієслова “умурувати” — закладання, вмуровування чогось у стіну, кладку або іншу будівельну конструкцію.
2. Результат такої дії — предмет або елемент, що вбудований, закріплений у стіні (наприклад, умурування пам’ятної таблички, ніші, металевої балки).
-
умурувати
1. Закласти, замурувати когось або щось у муру, стіну, замурувати живцем.
2. Перен. Замкнути, ув’язнити когось у приміщенні, позбавити волі пересування.
3. Тех. Міцно закріпити, вставити щось у кладку, бетон тощо.
-
умуруватися
1. (про будівельні матеріали, частини конструкції) Щільно входити, вставлятися в кладку, бути вмурованим у стіну, фундамент тощо.
2. (переносно, розмовне) Потрапити, опинитися в якомусь закритому приміщенні або стані на тривалий час; застрягти десь.
-
умформер
1. (техн.) Електромагнітний пристрій для перетворення змінного струму одного напруження на змінний струм іншого напруження без зміни частоти, що за принципом дії подібний до трансформатора, але має електрично не пов’язані між собою первинну та вторинну обмотки.
2. (істор.) Застаріла назва трансформатора, що вживалася в першій половині XX століття.
-
умформерний
Який стосується умформера (трансформатора змінного струму) або призначений для нього.
-
умчати
1. Швидко поїхати, понестися, віддаляючись від чогось або когось; різко збільшити швидкість руху (про транспортний засіб, вершника тощо).
2. Перен. Швидко проминути, минути (про час, події, спогади).
3. Розм. Швидко піти або побігти, поспішно віддалитися (про людину).
-
умчатися
1. Швидко поїхати, понестися, віддаляючись від чогось або когось; різко збільшити швидкість руху (про транспортний засіб, вершника тощо).
2. Перен. Швидко проминути, минути (про час, події).
3. Розм. Швидко побігти, почати бігти, віддаляючись; помчати.
-
ум’яти
1. Зім’яти, здавлюючи, стискаючи, натискаючи, надати чомусь м’якої, зім’ятої форми; зімняти.
2. Розм’яти, зробити м’яким, піддатливим (наприклад, тісто, глину).
3. Перен., розм. Пригнічити, зламати морально; підкорити чиюсь волю.