drevosliv.com

Словник Української

Категорія: У

  • упопружувати

    Надавати чомусь властивості пружного тіла; робити пружним, еластичним.

  • упопружуватися

    упопружуватися — набувати пружності, ставати пружним, еластичним.

  • упор

    1. Тверда підставка, опора або пристрій, на який щось спирають, встановлюють або закріплюють для надання стійкості, зупинки або створення протидії рухові.

    2. У техніці — деталь, елемент конструкції або пристрій, що обмежує або фіксує рух інших частин механізму в певному положенні.

    3. У спорті (наприклад, у легкій атлетиці) — спеціальний пристрій або прийом для створення міцної опори тілу або снаряду з метою ефективного поштовху або кидка.

    4. Переносно — те, що служить міцною основою, підтримкою або аргументом у розмовах, міркуваннях, діях.

  • упораний

    1. Який має опору, забезпечений опорою; стійкий, міцно встановлений.

    2. Який має внутрішню стійкість, рішучість; впевнений, непохитний (про людину, характер).

  • упорати

    1. (з кимось, чимось або без додатка) Впоратися, упоратися — встигнути зробити щось у відведений час, подолати труднощі, справитися з роботою, завданням або кимось, хто потребує контролю чи догляду.

    2. (розм., переважно у заперечних реченнях) Мати можливість, змогу щось зробити, впоратися з чимось.

  • упоратися

    1. Успішно закінчити якусь роботу, справитися з чимось, подолати труднощі, пов’язані з виконанням певної діяльності.

    2. (розм.) Впоратися, впоратися з кимось, перемогти у боротьбі, сутичці, підкорити собі.

    3. (заст.) Очистити, прибрати (часто про посуд, приладдя після їди).

  • упоринання

    Упоринання — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.

  • упоринати

    Упоринати — надавати чомусь статусу пам’ятки, оголошувати об’єкт (природний, історичний, культурний тощо) заповідним або пам’яткою, що охороняється державою згідно із законом.

  • упоринатися

    1. (розм.) Наполегливо, з упертістю домагатися чогось, наполягати на своєму, не поступливо триматися своєї думки або бажання.

    2. (перен., розм.) З великими зусиллями, наполегливо долати перешкоди, просуватися кудись або робити щось важке.

  • упорний

    Який виявляє наполегливість, невідступність у досягненні мети, у відстоюванні своїх поглядів; завзятий, наполегливий.

    Який триває безперервно, з постійною силою; невпинний, постійний.

    Який важко піддається впливу, змінам або подоланню; міцний, стійкий.