1. Який має опору, забезпечений опорою; стійкий, міцно встановлений.
2. Який має внутрішню стійкість, рішучість; впевнений, непохитний (про людину, характер).
упораний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови