упор

Значення

1. Тверда підставка, опора або пристрій, на який щось спирають, встановлюють або закріплюють для надання стійкості, зупинки або створення протидії рухові.

2. У техніці — деталь, елемент конструкції або пристрій, що обмежує або фіксує рух інших частин механізму в певному положенні.

3. У спорті (наприклад, у легкій атлетиці) — спеціальний пристрій або прийом для створення міцної опори тілу або снаряду з метою ефективного поштовху або кидка.

4. Переносно — те, що служить міцною основою, підтримкою або аргументом у розмовах, міркуваннях, діях.

Правопис та відмінювання