1. Закладати, замуровувати когось або щось у муру, стіну, замуровувати живцем.
2. Перен. Надовго закривати, позбавляти волі, ізолювати в замкнутому просторі.
3. У будівництві: міцно вмуровувати, вкладати щось у кладку, закріплювати в стіні.
Словник Української Мови
Буква
1. Закладати, замуровувати когось або щось у муру, стіну, замуровувати живцем.
2. Перен. Надовго закривати, позбавляти волі, ізолювати в замкнутому просторі.
3. У будівництві: міцно вмуровувати, вкладати щось у кладку, закріплювати в стіні.