Словник Української
1. Створювати, формувати або наповнювати контентом (текстовою, графічною, аудіовізуальною інформацією) певний ресурс, платформу, продукт або медіа.
2. У процесі розробки програмного забезпечення або вебсайтів — інтегрувати підготовлений контент (тексти, зображення, відео тощо) в технічну структуру (систему керування вмістом, шаблон, інтерфейс).
1. (у маркетингу, медіа) Створювати та публікувати контент (тексти, зображення, відео тощо) для певної платформи або аудиторії з метою залучення уваги, просування ідеї, продукту чи послуги.
2. (розм., неол.) Задовольнятися, отримувати задоволення або моральне задоволення від процесу створення та/або споживання контенту.
Уконтентування — процес створення, збору, упорядкування та управління контентом (текстовим, графічним, відео-, аудіоматеріалом тощо) для подальшого його розміщення на цифрових майданчиках (вебсайтах, соцмережах, блогах).
Уконтентування — стратегічне наповнення інформаційного простору (переважно в мережі Інтернет) певним контентом з метою досягнення маркетингових, комерційних, освітніх або інших цілей.
1. Створити, розробити або підготувати контент (інформаційне, текстове, аудіовізуальне наповнення) для певної мети, платформи або аудиторії.
2. Систематизувати, структурувати інформацію або матеріали у формі, придатній для публікації, поширення або використання як контент.
Уконтентуватися — увійти в контент, зануритися в інформаційний або медійний продукт (наприклад, книгу, фільм, гру, соціальну мережу) з метою повного засвоєння, аналізу або отримання вражень.
Уконтентуватися — (в маркетингу, медіа) цілеспрямовано працювати з контентом: створювати, вивчати, систематизувати або адаптувати його для конкретних цілей або аудиторії.
Укоопспілка — скорочена назва Української кооперативної спілки, центрального органу кооперативних об’єднань України, що існував у першій половині XX століття.
Укоопспілка — традиційна назва регіональних або галузевих споживчих спілок (об’єднань споживчих товариств) в Україні, що вживається в кооперативному середовищі та в назвах окремих підприємств.
1. (діал.) Такий, що укопаний, закопаний у землю; заритий.
2. (перен., розм.) Дуже втомлений, знесилений; виснажений до крайності.
1. Зарити в землю, закопати щось на певну глибину.
2. Зарити, закопати щось, що було на поверхні, ховаючи або закріплюючи в ґрунті.
3. Розм. Поховати в землі, закопати (про померлого).
1. Заритися, закопуватися в щось сипке (у пісок, землю, сніг тощо).
2. Перен. Зануритися, заглибитися в якусь справу, заняття, стан; інтенсивно щось робити.
1. Діалетальний варіант слова “копання” — процес риття, створення ям або заглиблень у ґрунті.
2. В археології та антропології — специфічний термін для позначення давнього звичаю поховання померлих у сидячій позі з підігнутими ногами, характерного для деяких культур стародавніх народів.