1. (діал.) Влазити, влізати кудись, проникати в середину чогось, часто з труднощами або непомітно.
2. (перен., діал.) Втручатися в чужі справи, вмішуватися у щось без запрошення.
Категорія: У
-
учаділий
1. (діал.) Такий, що має учаділля, тобто володіє земельною часткою, наділом; наділений землею.
2. (перен., рідк.) Такий, що має частку, долю в чомусь; причетний до чогось.
-
учадіти
1. (діал.) Стати учадлим, змарніти, зів’янути, втратити свіжість і силу (про рослини, людей).
2. (перен., діал.) Ослабнути, занепасти духом, втратити бадьорість.
-
учадітися
1. (діал.) Стати учадним, тобто в’ялим, млявим, безсилим; втратити енергію, бадьорість.
2. (перен., діал.) Засмутитися, зажуритися, впасти в стан нерішучості або апатії.
-
учар
1. (в українській міфології) злий дух, демонічна істота, що живе у воді (річках, озерах, болотах) і топить людей; водяник, водяний.
2. (переносно, розмовне) про людину, яка має похмурий, недоброзичливий вигляд або характер.
-
учвал
1. (діал.) У великій кількості, у великому обсязі; багато, рясно.
2. (діал.) Дуже сильно, інтенсивно; щиро, старанно.
-
учверть
учверть — прислівник, що означає: на чверть, на одну четверту частину чогось.
учверть — прислівник, що вживається для позначення зменшення, скорочення чогось приблизно на чверть.
-
учена
1. Жінка, яка має вчене звання або науковий ступінь, професійно займається науковою діяльністю.
2. Жінка, яка володіє глибокими знаннями в певній галузі, ерудитка.
-
учений
1. Особа, яка професійно займається наукою, має ґрунтовні знання в певній галузі та здійснює наукові дослідження; науковець.
2. Той, хто багато навчився, здобув великі знання; ерудит, освічена людина (зазвичай у поєднанні з означенням).
3. (у складних словах) Особа, яка має вчену ступінь (наприклад: доктор наук, кандидат наук).
-
учений-гідрометеоролог
Фахівець з гідрометеорології, який займається науковими дослідженнями в галузі процесів, що відбуваються в гідросфері та атмосфері Землі, їх взаємодії та впливу на господарську діяльність людини.