drevosliv.com

Словник Української

Категорія: У

  • укорочати

    1. Робити коротшим за довжиною, розміром або тривалістю; скорочувати.

    2. Позбавляти частини чогось, обрізати кінці або краї; підрізувати.

    3. Перен. Обмежувати у правах, можливостях, свободі; позбавляти повноти чогось.

  • укорочатися

    Ставати коротшим, зменшуватися в довжині, тривалості або розмірі.

    Втрачати частину свого обсягу, змісту або значення.

  • укорочений

    1. Такий, що має зменшену довжину або тривалість порівняно з початковим станом або звичайною нормою.

    2. (У граматиці) Про форму слова: така, що утворена шляхом відкидання кінцевої частини повної форми.

  • укороченість

    1. Властивість за значенням прикметника “укорочений“; стан, коли щось має зменшену довжину або тривалість порівняно зі стандартом, нормою або початковим станом.

    2. (Мед.) Вроджена або набута аномалія, що характеризується неповнорозвиненістю, недосконалістю будови органу або частини тіла, що призводить до їх зменшених розмірів.

  • укорочення

    1. Дія за значенням дієслова “укоротити“; зменшення довжини, тривалості або розміру чогось.

    2. Результат такої дії; коротший варіант, скорочена форма чого-небудь (наприклад, тексту, одягу).

    3. У техніці та технологіях — явище або навмисна дія, що призводить до зменшення електричного кола, його опору, що супроводжується різким зростанням сили струму.

  • укорочування

    1. Дія за значенням дієслова “укорочувати“; процес зменшення довжини, тривалості або розміру чогось.

    2. Результат такої дії; коротший варіант, скорочена форма, версія або стан чогось.

    3. (У техніці, математиці) Процес або спосіб зменшення розмірів, довжини деталі, шляху, тексту тощо.

  • укорочувати

    1. Робити коротшим за довжиною, розміром або тривалістю; зменшувати довжину, розмір, строк тощо.

    2. Скорочувати текст, промову, виклад, вилучаючи зайві частини.

    3. У математиці: ділити чисельник і знаменник дробу на одне й те саме число, відкидати спільні множники в чисельнику та знаменнику.

  • укорочуватися

    1. Ставати коротшим за розміром, довжиною або тривалістю; зменшуватися в довжину, висоту або в часі.

    2. (у переносному значенні) Зменшуватися в обсязі, скорочуватися (про текст, промову тощо).

    3. (розм.) Відходити, залишати місце, звільняти посаду (часто з відтінком небажання або принизливості).

  • укосина

    1. Діагональна, похила підпірка або брус, що встановлюється для надання жорсткості конструкції (наприклад, у дерев’яних каркасах, рамах, кріпленнях шахт).

    2. Деталь, елемент конструкції, розташований похило, під кутом до основних частин (наприклад, у фермах, залізничних візках, суднобудуванні).

    3. У техніці та будівництві — будь-який похилий елемент, що зв’язує вузли конструкції для запобігання деформації.

  • укосити

    1. Скошити траву, злаки або інші рослини на значній площі, часто з метою заготівлі кормів або очищення території.

    2. Переносно, розмовне: швидко або непомітно забрати, привласнити щось; вкрасти.

    3. Розмовне: різко зменшити, скоротити, зрізати (наприклад, укосити бюджет, штат).

    4. Жаргонне: вбити когось (часто з використанням вогнепальної зброї).