Значення
-
Властивість за значенням прикметника “укорочений“; стан, коли щось має зменшену довжину або тривалість порівняно зі стандартом, нормою або початковим станом.
-
(Мед.) Вроджена або набута аномалія, що характеризується неповнорозвиненістю, недосконалістю будови органу або частини тіла, що призводить до їх зменшених розмірів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. укороченість, р. укороченості, д. укороченості, з. укороченість, о. укороченістю, м. укороченості, к. укороченосте