Значення
-
Дія за значенням дієслова упорядкувати; наведення чогось у певний порядок, систему, організацію.
-
Результат такої дії; стан організованості, системності, наявність чіткого порядку.
-
(У математиці, інформатиці) Процес розташування елементів множини (наприклад, даних, чисел, записів) у визначеній послідовності (зростання, спадання, алфавітній тощо) за певною ознакою (ключем).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. упорядкування, р. упорядкування, д. упорядкуванню, з. упорядкування, о. упорядкуванням, м. упорядкуванні, к. упорядкування