упорядкування

1. Дія за значенням дієслова упорядкувати; наведення чогось у певний порядок, систему, організацію.

2. Результат такої дії; стан організованості, системності, наявність чіткого порядку.

3. (У математиці, інформатиці) Процес розташування елементів множини (наприклад, даних, чисел, записів) у визначеній послідовності (зростання, спадання, алфавітній тощо) за певною ознакою (ключем).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |