Ставати неможливим для виконання, здійснення або реалізації; перетворюватися на щось нездійсненне.
Категорія: У
-
унерухомлення
1. Процес перетворення рухомого майна на нерухоме шляхом його постійного з’єднання з землею або будівлею (спорудою), внаслідок чого воно втрачає свої первісні властивості та не може бути відокремлене без пошкодження або суттєвої зміни призначення.
2. У цивільному праві — юридична дія або фактичний стан, за якого об’єкт (річ) вважається складовою частиною нерухомого майна (наприклад, вбудоване або прибудоване обладнання).
-
унесений
1. (про предмети, речі) Такий, що був перенесений, занесений кудись силою води, вітру тощо.
2. (переносно, про людину) Такий, що опинився в іншому місці, середовищі, стані внаслідок якихось обставин, часто незалежних від його волі.
3. (переносно, про думки, почуття) Такий, що повністю охопив когось, відволік від реальності.
-
унесення
1. Дія за значенням дієслова “унести” — переміщення когось або чогось всередину певного простору, межі чи середовища, часто з використанням фізичної сили або зовнішнього впливу.
2. (перен.) Сильне емоційне або психічне захоплення, стан повного занурення в почуття, ідею, мистецтво тощо, коли людина втрачає відчуття реальності навколо.
3. (перен., рідк.) Прискорення, набуття інтенсивності в розвитку явища, процесу (наприклад, унесення подій).
-
унести
1. Перемістити щось або когось, несучи на собі або в собі, зазвичай на певну відстань або в інше місце.
2. Забрати, привласнити собі чужу річ, укравши або силою.
3. Перен. Позбавити життя, стати причиною смерті когось (часто про стихійне лихо, війну тощо).
4. (у пасиві, безособово) Викликати сильне емоційне переживання, захопити, спантеличити (про почуття, думки).
-
унещасливити
1. Позбавити щастя, зробити нещасним, принести комусь страждання або горе.
2. (у переносному значенні) Зіпсувати, погіршити стан чогось, зробити менш приємним або цінним.
-
унещасливитися
Унещасливитися — дієслово, що означає стати нещасним, зазнати нещастя, впасти у стан глибокого горя, страждання або пригніченості.
-
унещасливлений
Унещасливлений — прикметник, утворений від дієслова “унещасливити“, що означає стан, коли когось позбавлено щастя, засмучено або пригнічено; той, хто пережив втрату щастя або радості.