1. (діал.) Швидко тікати, утікати від когось або чогось; уникати, ухилятися від зустрічі чи небезпеки.
2. (перен., діал.) Різко відходити, відсуватися, відхилятися убік, щоб уникнути зіткнення або удару.
унигати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |