харамаркач

Значення

1. Харамаркач — власна назва персонажа з українського фольклору та народних казок, зокрема гуцульських, що втілює образ чорта, біса або злого духа; часто виступає як антагоніст, який шкодить людям або вступає у протистояння з позитивними героями.

2. Харамаркач — у гуцульській міфології та переказах: фантастична істота, яку часто описують як виснаженого, потворного чоловічка з довгими кігтями, що мешкає в лісах, печерах або покинутих місцях і може бути пов’язаний зі стихією вітру та буревію.

3. Харамаркач — рідко вживаний загальний термін або прізвисько для позначення потворної, зловісної або комічно-жахливої істоти; також може вживатися в переносному значенні щодо людини з непривабливою зовнішністю або злим характером.

Правопис та відмінювання