Словник Української
1. (від прикм. ударний) Те саме, що ударним чином — зосереджено, інтенсивно, з максимальною віддачею в певний проміжок часу.
2. (від ім. удар) Муз. Те саме, що наголошено, з акцентом на певній частці такту.
3. (від ім. удар) Вірш. Те саме, що наголошено, з наголосом на певному складі в рядку.
1. Пов’язаний з одночасним або послідовним поєднанням ударного та вибухового впливу на щось.
2. Стосується спеціальних засобів (наприклад, бойових частин, пристроїв), принцип дії яких ґрунтується на використанні енергії кумулятивної вибухової хвилі, що формується при детонації.
1. Створений для ударів по клавішах або призначений для гри ударним способом по клавішах (про музичний інструмент).
2. Який поєднує в собі принципи ударної та клавішної дії (про механізм музичного інструмента).
1. Стосовний до ударно-пінного вогнегасника або методу гасіння, що поєднує подачу вогнегасної рідини під тиском (ударна дія) з одночасним утворенням повітряно-механічної піни для ізоляції поверхні від кисню та охолодження.
2. Позначення технології, обладнання або засобу, призначеного для ліквідації пожеж шляхом комбінованого впливу потоку рідини та піни.
1. Призначений для здійснення удару та подальшого повороту, обертання або зміни напрямку руху.
2. У техніці: такий, що поєднує ударну дію з обертальним рухом (наприклад, про ударно-поворотний механізм, інструмент).
1. Пов’язаний з ударними та ритмічними особливостями вірша, що стосується чергування наголошених та ненаголошених складів як основи його ритмічної організації.
2. Характеристика віршового розміру або системи віршування, заснованої на поєднанні та закономірному повторенні ударних і ненаголошених позицій у строфі.