Словник Української Мови
1. (техн.) Призначений для руйнування гірських порід шляхом поєднання ударного впливу та розпилювання води під високим тиском.
2. (про машини, обладнання) Такий, що функціонує на принципі поєднання механічного удару та гідравлічного розпилення рідини для виконання робіт (наприклад, буріння, очищення).
1. Призначений для ударного свердління гірських порід, що поєднує ударне руйнування ґрунту з обертанням інструмента.
2. Такий, що працює за принципом поєднання ударного та обертального руху для проходження свердловин (про машину, верстат, установку).
1. Створений поєднанням ударної хвилі та теплової дії (переважно про зброю або її ефект).
2. Призначений для ураження цілей одночасно за допомогою ударної хвилі та високої температури.
1. Здатний, здібний до чого-небудь; майстерний, умілий.
2. Який має добрі здібності, обдарування; талановитий.
3. Зручний, придатний для чогось; відповідний.
1. Вроджена здатність до якої-небудь діяльності, талант, обдарованість.
2. Вдалий, зручний випадок, нагода; придатність для чого-небудь.
1. Успішно, вдало, з добрим результатом; так, що приносить задоволення або відповідає бажаному.
2. (заст.) Відповідно, належним чином, як слід.
1. Сприятливий випадок, щаслива обставина, що сприяє успіху в чомусь; везіння.
2. Бажаний результат діяльності, успіх у справі, підприємстві.
3. Рідко. Те саме, що щастя (у 1-му значенні).
Властивість або якість бути удачливим; постійне сприяння удачі, щастя в житті, справах, починаннях.
1. Так, що приносить удачу; щасливо, вдало.
2. Так, що має успіх у своїх діях, задумах; вдало, щасливо.