drevosliv.com

Словник Української

Категорія: У

  • упредметнювання

    Упредметнювання — процес набуття предметом його конкретної форми, матеріалізація ідеї, задуму або функції в реальному об’єкті.

    Упредметнювання — у філософії та соціальних науках: процес, в результаті якого результати людської діяльності (праці, творчості, мислення) набувають форми об’єкта, що існує незалежно від свого творця, і можуть потім впливати на людину як зовнішня сила.

    Упредметнювання — у мистецтві та літературознавстві: втілення художнього задуму, ідеї чи почуття в конкретній матеріальній формі твору (картині, скульптурі, текстові).

  • упредметнювати

    1. Надавати чомусь форми предмета, матеріалізувати, втілювати абстрактну ідею, думку, почуття тощо в конкретний, відчутний образ або об’єкт.

    2. У філософії: перетворювати результати людської діяльності, відносини або якості на самостійно існуючі предмети або явища, що набувають владної сили по відношенню до людини (наприклад, відчуження праці в товарному суспільстві).

  • упредметнюватися

    1. Набувати конкретного, матеріального вигляду; втілюватися в чомусь, ставати предметним, відчутним.

    2. (у філософії) Ставати предметом, об’єктом для пізнання або практичної діяльності; опредметнюватися.

  • упресований

    Упресований (від дієслова “упресувати“) — такий, що був підданий пресуванню, стисненню під тиском для надання певної форми, зменшення об’єму або підвищення щільності.

    Упресований (переносно) — стислий, концентрований, позбавлений зайвих деталей; такий, що містить багато інформації або змісту в обмеженому обсязі.

  • упресованість

    Упресованість — властивість за визначенням, що стосується стану або якості бути упресованим, тобто стиснутим, ущільненим під тиском.

    Упресованість — у технічних та матеріалознавчих контекстах: характеристика матеріалу (наприклад, порошку, волокна), що пройшов процес пресування, ступінь його ущільнення.

  • упресовування

    1. Технологічний процес стиснення, ущільнення матеріалу (наприклад, металевої стружки, порошку, волокнистих речовин) шляхом впливу високого тиску для надання йому певної форми та міцності.

    2. У поліграфії — операція створення рельєфного (опуклого чи заглибленого) зображення на папері або картоні шляхом вдавлювання за допомогою спеціальних штампів.

    3. У виробництві будівельних матеріалів — спосіб формування виробів (наприклад, цегли, тротуарної плитки) з сипкої суміші шляхом її сильного пресування у формі.

  • упресовувати

    1. Щільно укладати, стискувати щось під тиском, зазвичай у формі або пресі, для надання певної форми, зменшення об’єму чи підвищення щільності.

    2. (у техніці) Піддавати матеріал (наприклад, порошок, волокно) високому тиску для формування виробу, брикетування або зміни фізичних властивостей.

  • упресовуватися

    1. (про матеріали, речовини) Щільно заповнювати собою певний об’єм або форму внаслідок зовнішнього тиску, стискання; ущільнюватися, спресовуватися.

    2. (перен., розм.) Намагатися вміститися, поміститися в обмеженому просторі або втиснутися в щільне середовище, коло людей.

  • уприснути

    1. Різко вдарити, штовхнути когось або щось, зазвичай з силою встромляючи в щось або впираючись у щось.

    2. Розм. Швидко та різко впорснути, вбризнути рідину.

    3. Розм., перен. Несподівано з’явитися, прибути кудись або встромитися кудись.

  • уприснутий

    Уприснутий (від дієслова “уприснути“) — такий, що має властивість уприскуватися, проникати всередину чогось під тиском або різким поштовхом; насичений, наповнений рідиною, яка може вивільнятися струменем.

    Уприснутий (переносно) — напружений до межі, переповнений сильними емоціями (наприклад, гнівом, енергією), готовий вибухнути, вилитися назовні.