Значення
-
Надавати чомусь форми предмета, матеріалізувати, втілювати абстрактну ідею, думку, почуття тощо в конкретний, відчутний образ або об’єкт.
-
У філософії: перетворювати результати людської діяльності, відносини або якості на самостійно існуючі предмети або явища, що набувають владної сили по відношенню до людини (наприклад, відчуження праці в товарному суспільстві).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я упредметнюю, ти упредметнюєш, він упредметнює, ми упредметнюємо, ви упредметнюєте, вони упредметнюють