1. Різко, з силою встромитися, вп’ястися чимось гострим у щось.
2. Перен. Швидко та різко втрутитися в розмову, справу, вставити слово.
Словник Української
1. Різко, з силою встромитися, вп’ястися чимось гострим у щось.
2. Перен. Швидко та різко втрутитися в розмову, справу, вставити слово.
1. Упритиск — прислівник, що означає: дуже щільно, без зазору, так, що предмети стиснуті один до одного або притиснуті до чогось.
2. Упритиск — у значенні: вкрай обмежено, без достатнього простору, в тісноті.
1. Дуже близько, безпосередньо біля чогось, так що між предметами немає або майже немає проміжку.
2. Перен. Найближчим чином, безпосередньо, цілком серйозно (зазвичай про розгляд, вивчення, обговорення чогось).
1. У повній мірі, до кінця, без залишку (про використання чогось).
2. Дуже сильно, до крайності, до виснаження (про стан, дію).
Уприщерть — прислівник, що означає стан повного заповнення чогось до самого краю, до верху, так що більше нічого не поміститься.
Упрівання — процес або результат дії за значенням дієслова «упріти»; набуття властивостей упрілого (напр., про овочі, фрукти, білизну тощо).
Упрівання — стан вологих речовин (напр., деревини, сіна, зерна) у разі недостатньої вентиляції, що призводить до самозігрівання, розвитку плісняви та гниття.
Упрівання — перен. перебування у задушливому, спекотному або занадто теплому приміщенні, що викликає неприємні відчуття.
упрівати — набиратися вологи, ставати вологим, мокрим від поту або вологи; зволожуватися, промокати.
упрівати — (переносно) довго перебувати в пригніченому, напруженому або незручному стані, зазнавати тривалих негараздів.
1. Насичуватися вологою, ставати мокрим від поту або вологи; промокати.
2. (переносно) Довго перебувати в якомусь приміщенні, середовищі, набуваючи його властивостей або відчуття задухи.
1. Який набув властивості прілості; злегка зіпсований від довгого лежання, застою, недостатнього доступу свіжого повітря (про продукти харчування, білизну тощо).
2. Насичений вологим, застійним повітрям; вогкий і спертий (про повітря, атмосферу).
3. Який став мокрим від поту; потний, злегка вологий (про одяг, волосся, тіло).
1. Дієслово, що означає стати мокрим від поту або вологи, набути неприємного запаху від довгого перебування у вологому, задушливому середовищі (про людину, тварину, одяг тощо).
2. Розм’якнути, набути вологості від тривалого лежання, зіпсуватися від зайвої вологи (про продукти харчування, зокрема овочі, фрукти).
3. Перен. Довго та нудно перебувати в задушливому, незручному приміщенні або стані.