Категорія: У

  • упорскування

    1. Дія за значенням дієслова “упорскувати” — введення рідини (зазвичай лікарського засобу) під тиском за допомогою спеціального пристрою (шприца, ін’єктора тощо).

    2. Технологічний процес у техніці, зокрема в двигунах внутрішнього згоряння, коли паливо впорскується (вприскується) у циліндр або впускний колектор для утворення пальної суміші.

  • управлятися

    1. Керувати, спрямовувати діяльність когось або чогось; очолювати, завідувати чимось.

    2. Бути здатним виконати, упоратися з якоюсь роботою або завданням (часто вживається з прислівниками “добре”, “погано” або з часткою “не”).

    3. (Розм.) Домовитися, погодитися з кимось про щось; влаштувати якусь справу.

  • упруг

    Упруг — власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає територією Волинської області.

  • уралець

    1. Мешканець або уродженець Уралу, гірського регіону на межі Європи та Азії в Росії.

    2. Представник корінних народів, що проживають на Уралі.

    3. (переносне значення, розм.) Міцна, витривала, загартована людина (за аналогією зі сталими уральськими майстрами та суворим кліматом регіону).

  • урбанонім

    Урбанонім — власна назва об’єкта міської інфраструктури або міського простору, наприклад: вулиці, площі, проспекту, мосту, парку, скверу, аеропорту, залізничного вокзалу, станції метро тощо.

    Урбанонім — будь-яка власна назва, що існує в межах міста та позначає його внутрішні об’єкти, у протиставленні до гідронімів (назви водних об’єктів), ойконімів (назви населених пунктів) та інших видів топонімів.

  • уретерілеостомія

    Хірургічна операція, під час якої сечовід (уретер) виводять на шкіру через кишківник (ілеум), створюючи штучний шлях для відтоку сечі після видалення сечового міхура.

  • уридиндифосфат

    Уридиндифосфат — нуклеотид, похідний уридину, що містить два залишки фосфорної кислоти; важливий кофермент у метаболізмі вуглеводів, зокрема при синтезі глікогену та целюлози.

  • урночка

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “урна”: невелика посудина для зберігання праху після кремації.

    2. (переносно) Невелика ємність, часто декоративна, призначена для збору голосувальних бюлетенів або для благодійних внесків.

  • уропорфірин

    Уропорфірин — органічна сполука, порфірин, що є проміжним продуктом біосинтезу гему та хлорофілу; у людини та тварин утворюється в печінці та виділяється з сечею, а його підвищений рівень може свідчити про порушення порфіринового обміну (порфірії).

  • урюковий

    1. Прикметник до слова “урюк“: який стосується урюка, властивий йому, зроблений з нього або призначений для нього.

    2. Який має смак, запах або колір, подібний до урюка.

    3. У кулінарії: приготований з урюка або з додаванням урюка.