Словник Української Мови
У філософії та логіці: такий, що поєднує ознаки узагальненого (абстрактного) поняття та ідеального об’єкта, що існує лише в мисленні як теоретична конструкція.
У математиці: такий, що стосується певного класу узагальнених (ідеальних) математичних об’єктів або структур, що не мають прямого аналога в реальності, але є корисними для теоретичного аналізу.
1. (у математиці, статистиці) такий, що поєднує властивості лінійних моделей, але застосовується до ширшого класу розподілів даних, де залежна змінна може бути нелінійно пов’язана з предикторами через використання функції зв’язку; стосовний узагальнених лінійних моделей (англ. generalized linear model, GLM).
1. (мат.) Про функцію або відображення: такий, що є неперервним у розумінні узагальненої (слабкої) топології або збіжності, наприклад, у просторі розподілів або у слабкій топології.
2. (мат.) Про оператор: такий, що переводить послідовності, що збігаються узагальнено (слабко), у послідовності, що збігаються так само.
1. (Про мову, термінологію, термін) Такий, що відповідає загальноприйнятим, систематизованим і закріпленим правилам (нормам), встановленим на основі узагальнення мовної практики; стандартизований.
2. (Про поняття, категорію) Сформований шляхом абстрагування від конкретних особливостей та зведення до єдиної, чітко визначеної форми; уніфікований.
1. (Математика) Про функцію або множину: така, що задовольняє умови опуклості в узагальненому (розширеному) сенсі, наприклад, за допомогою спеціальних математичних перетворень або узагальнень класичного поняття опуклості.
2. (Математика) Про множину: така, що є перетином сімейства узагальнено напівпросторів або володіє властивістю, що відрізок, що сполучає будь-які дві її точки, належить цій множині з урахуванням певних узагальнених правил.
Узагальнено-особовий — це розряд особових займенників, що вживаються для позначення будь-якої особи взагалі або самого мовця в узагальненому значенні, часто в усталених виразах або прислів’ях (наприклад: “нас”, “вам”, “їм” у реченнях “Нам не до смутку”, “Що маємо, того не цінуємо”).
1. (у літературознавстві та мистецтві) Характерний для творів, де фантастичні елементи не мають наукового чи детального пояснення, а використовуються як узагальнений художній засіб для втілення ідеї, соціальної чи філософської метафори.
2. (про твір, образ, сюжет) Такий, що поєднує фантастичну основу з узагальненим, часто абстрактним чи символічним, зображенням дійсності, не прагнучи до створення деталізованого «правдоподібного» світу.
1. Вивести загальне правило, положення, принцип тощо на основі аналізу окремих фактів, явищ, предметів.
2. Зробити висновок, підсумок, звести окремі думки, факти, відомості до єдиного цілого.
3. Надати чомусь загального характеру, зробити придатною для широкого кола випадків, явищ (наприклад, узагальнити досвід).
1. Стати загальним, поширеним, набути властивості узагальнення; перетворитися на загальне правило, принцип або висновок.
2. (Про поняття, термін) Набути ширшого, абстрактного змісту, охопити собою низку окремих явищ або предметів.
3. (Рідко) Зосередитися, зібратися в чомусь одному, об’єднатися.
Який служить для узагальнення, містить узагальнення або виражає його; що поширюється на низку однорідних предметів, явищ, фактів.