Категорія: У

1. Улагоджувати, приводити до належного порядку, домовлятися про щось, узгоджувати (переважно про справи, питання).

2. Робити щось більш стійким, міцним, щільним, збиваючи, утрамбовуючи або трясучи (наприклад, ґрунт, вантаж).

3. Розміщувати, укладати щось компактно, економлячи простір (часто про речі у валізі, скрині).

1. Ставати більш рівним, гладким, однорідним; осідати, ущільнюватися після трясіння, перемішування або внаслідок власної ваги (про сипкі тіла, рідини).

2. Перен. Приходити до стану ладу, порядку, стабільності; впорядковуватися, налагоджуватися (про справи, ситуації, стосунки).

3. Розм. Домовлятися, знаходити взаємну згоду щодо чогось; узгоджувати позиції, умови.

1. Різко, з силою потрясти когось або щось, змусити здригнутися від несподіваного поштовху або впливу.

2. Розмовитися, домовитися про щось, узгодити всі деталі, привести справу до належного порядку.

3. Заст. Трясучи, зітрясти, струсити щось з чогось.

1. Прийти до стану спокою, врівноважитися, стабілізуватися (про рідину, сипкі речовини або абстрактні поняття).

2. Дійти до певного, зазвичай остаточного, стану; налагодитися, упорядкуватися (про справи, плани, відносини тощо).

3. Розміститися, влаштуватися в обмеженому просторі (про предмети або людей).

1. (діал.) Заспокоювати, утихомирювати когось, особливо дитину, коли вона плаче або капризує; замовляти.

2. (перен., діал.) Припиняти, стримувати явище, процес (наприклад, біль, сум тощо).

1. (розм.) Затихати, заспокоюватися після збудження, хвилювання або плачу; приходити до стану рівноваги.

2. (перен.) Стихати, вщухати (про явища природи, звуки тощо).