Устодолення — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, колишня назва населеного пункту (до 1946 року), який зараз має іншу офіційну назву.
Категорія: У
-
устодолити
Устодолити — у поетичній мові: подолати, здолати, перемогти когось або щось; впоратися з труднощами.
-
устодолитися
Устодолитися — діалектне дієслово, що означає впоратися з чимось, подолати труднощі, знайти вихід зі скрутного становища.
Устодолитися — (рідковживане) влаштуватися, упоратися з домашніми чи господарськими справами, привести все до ладу.
-
устої
1. (заст.) Основи, фундамент, опори будь-якої споруди або конструкції.
2. (перен., часто у множині) Основні, незмінні засади, принципи, норми, на яких тримається суспільство, державний лад, мораль тощо (наприклад: суспільні устої, національні устої).
-
устой
1. (діал.) Те саме, що усто — прислівник, що означає “завжди, увесь час, постійно”.
2. (діал.) Те саме, що усто — прислівник, що означає “дуже, надзвичайно, у високому ступені”.
-
устонька
Устонька — власна назва річки в Україні, лівої притоки Ужа, що протікає територією Житомирської області.
-
устоньки
1. Зменшувально-пестлива форма іменника “уста”: маленькі, гарні уста.
2. (у літературних творах, часто як власна назва) Утопічна країна або місце, де панують мир, достаток і щастя; ідеальне суспільство (за назвою сатиричної повісті М. Гоголя “Як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”, в якій мрійний персонаж Іван Іванович мріє про ідилічну країну “Устоньки”).
-
усточки
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “уста” — губи, особливо стосовно дитини або жінки.
2. (переносно) Вхід, отвір або край чогось, що нагадує форму губ (наприклад, усточки посудини, усточки печери).
-
устоювання
Устоювання — дія за значенням дієслова «устоювати»; збереження, підтримання чогось у незмінному, стійкому стані; протистояння зовнішнім впливам, тиску.
Устоювання — (у спеціальному вживанні) процес або результат набуття міцності, сталості, завершення формування структури (наприклад, про бетон, ґрунти тощо).
-
устоювати
1. (заст.) Триматися стійко, не піддаватися, витримувати натиск, випробування.
2. (заст.) Зберігатися незмінним, тривати, існувати протягом якогось часу.
3. (діал.) Вистояти, перебувати десь певний час, чекаючи.