Категорія: У

  • утискування

    1. Дія за значенням дієслова “утискувати” — обмеження, стримування, пригнічення когось або чогось, часто з використанням сили або тиску.

    2. (у техніці) Процес зменшення об’єму чогось шляхом стискання, спресовування; компресія.

  • утискувати

    1. Сильно стискати, тиснути, придавлювати щось або когось, обмежуючи рух або простір.

    2. Обмежувати свободу, права або можливості когось; пригнічувати, гнобити, створювати несприятливі умови для життя, розвитку чи діяльності.

    3. У техніці: зменшувати об’єм чогось шляхом стискання, спресовувати.

  • утискуватися

    1. (про рідину, газ) Просочуватися, проникати крізь щілини або пори, витікати повільно.

    2. (перен., розм.) Непомітно, поступово проникати кудись, потрапляти всередину чогось.

  • утискувач

    Особа, яка систематично пригнічує, обмежує свободу або завдає страждань іншим, часто зловживаючи владою або силою.

    Той, хто здійснює моральний, фізичний, політичний чи економічний тиск на індивіда або групу людей.

    Власна назва або термін, що може вживатися для позначення конкретного історичного чи літературного персонажа, який втілює образ гнобителя.

  • утискувачка

    1. Жінка, яка систематично піддає когось утискам, пригнічує, обмежує права або свободу, виявляє жорстокість і деспотизм.

    2. Рідко — жіночий рід до слова “утискувач” у значенні знаряддя, пристрою або механізму для стискання, тиснення чи створення тиску (наприклад, в техніці).

  • утиснений

    1. (про людину або групу) Такий, що зазнав утисків, пригнічення, обмеження прав або свобод; поневолений, підкорений.

    2. (перен., про почуття, думки) Такий, що придушений, стриманий, не отримав вільного вияву.

  • утиснення

    1. Дія за значенням дієслова “утиснути” — стискання, здавлювання чогось, натискання з силою.

    2. (у техніці) Процес формування деталі шляхом втискання матеріалу (наприклад, металу, пластмаси) у прес-форму під високим тиском.

    3. (переносне) Обмеження, пригнічення, позбавлення свободи дій або волевиявлення.

  • утисник

    1. (історичне) Особа, яка займається утиском, тобто пригніченням, обмеженням у правах, поневоленням когось; гнобитель, пригнобитель.

    2. (технічне, спеціальне) Пристрій або деталь, призначені для створення тиску, стискання, фіксації чогось у певному положенні (наприклад, у верстатах, механізмах).

  • утисниця

    1. Жінка, яка утискає, пригнічує когось, обмежує чиїсь права або свободу; жіночий відповідник до слова “утисник”.

    2. (заст.) Жінка, яка завойовує, підкорює когось або щось; захопниця.

  • утиснути

    1. Щільно притиснути, втиснути щось у щось, примусити зайняти менше місця.

    2. Перен. Обмежити, стримати, пригнітити (про почуття, волю, свободу тощо).