1. Властивість або стан того, що є утрудненим; складність, труднощі, перешкода у виконанні, здійсненні чогось.
2. Мед. Ускладнення, порушення нормального перебігу, стану чого-небудь (наприклад, захворювання, фізіологічного процесу).
Категорія: У
-
утруднення
1. Дія за значенням дієслова «утруднити»; стан за значенням дієслова «утруднитися»; створення перешкод, ускладнень для кого-, чого-небудь або в чому-небудь.
2. Те, що утруднює, ускладнює щось; перешкода, завада, труднощі.
-
утруднити
1. Зробити важким, складним для виконання; ускладнити, перешкодити.
2. (у пасивному стані) Опинитися в скрутному, важкому становищі; зазнати труднощів.
-
утруднитися
1. (док., перех.) Зробити важким, складним для виконання; ускладнити щось.
2. (док., зворотне) Набути труднощів у чомусь; зазнати клопоту, зусиль для досягнення чогось.
-
утруднювати
1. Робити важким, складним для виконання; створювати труднощі, перешкоди для чогось.
2. (у пасивному стані) Ставати важким, складним; ускладнюватися.
-
утруднюватися
1. Відчувати труднощі, зазнавати утруднень при виконанні чогось; старанно, з напруженням працювати над чимось.
2. (у чому, рідше з інфінітивом) Відчувати вагання, нерішучість, сором; соромитися, вагатися зробити щось.
-
утрудняти
1. Робити важким, складним для виконання, перешкоджати чомусь; ускладнювати.
2. Завдавати клопоту, турботи, створювати незручності комусь.
-
утруднятися
1. Відчувати труднощі, зазнавати утруднень при виконанні чого-небудь; намагатися зробити щось, докладаючи значних зусиль.
2. (у чому або з інфінітивом) Відчувати вагання, сумнів, незручність, скруту через певні обставини; соромитися, ніяковіти.
-
утрунок
1. (діал.) Ранкова пора, ранок; час невдовзі після світанку.
2. (перен., рідко) Початок чогось, рання стадія розвитку.
-
утулити
1. Щільно закрити, затулити, закрити щільною масою чогось.
2. Захистити від холоду, тепло вкривши, загорнувши когось, щось.
3. Перен., розм. Припинити, зупинити щось (наприклад, плач, сльози).