Древослів

Словник Української Мови

Категорія: Р

  • розверстувальний

    Який стосується розверстки, призначений для розверстки (розподілу, розміщення за планом, графіком).

  • розверстування

    1. Дія за значенням дієслова “розверстувати” — процес розподілу, розміщення або розкладання чогось за певними критеріями, часто з метою організації або планування.

    2. (Спец.) Процес визначення або формування розмірів, обсягів, черговості (наприклад, робіт, завдань, коштів, ресурсів) у технічній, виробничій або будівельній документації.

  • розверстувати

    1. Розподіляти, розміщувати щось за певним порядком, планом або пропорціями; розкладати на частини згідно з попередньо встановленими мірками анормами.

    2. У техніці та будівництві: розмічати, наносити розмітку для подальшого виготовлення деталей або виконання робіт; планувати розташування елементів конструкції.

    3. Рідко вживане значення: розгортати, розкривати щось звернуте або згорнуте.

  • розверстуватися

    1. Розширюватися, ставати більш об’ємним або просторним; розкриватися, розгортатися (переважно про щось, що мало зімкнену, згорнуту або вузьку форму).

    2. Розташовуватися, розміщуватися на більшій площі, займати більше простору (про предмети, явища, групи людей тощо).

    3. Перен. Набувати ширшого розмаху, інтенсивності; розгортатися, посилюватися (про діяльність, процеси, явища).

  • розвертання

    1. Дія за значенням дієслова “розвертати” — зміна напрямку, орієнтації або положення чогось у просторі, часто зі збільшенням охоплення чи масштабу.

    2. Процес переходу від згорнутого, компактного стану до розгорнутого, розкритого; розгортання.

    3. (Військова справа) Переведення підрозділів, частин або сил із похідного порядку в бойовий для ведення бою.

    4. (Техніка, програмування) Початок роботи, запуск та введення в експлуатацію системи, комплексу, програми або технологічного процесу.

    5. (Переносне) Активне розгортання, втілення в життя (ідей, планів, масштабних заходів); розвиток подій у певному напрямку.

  • розвертати

    1. Розкривати, розгортати щось згорнуте, складене або зім’яте, надаючи йому більшої площі або прямого вигляду.

    2. Змінювати напрямок руху або орієнтацію чогось на протилежний або в інший бік; повертати.

    3. Розгортати, розкладати, розміщувати на просторі (наприклад, сили, засоби, обладнання) для певної діяльності.

    4. Розпочинати, започатковувати якусь широкомасштабну діяльність, активізувати її.

    5. У математиці та техніці — перетворювати, розкривати (наприклад, розгортку поверхні).

  • розвертатися

    1. Змінювати напрям руху, повертатися в інший бік; розгортатися (про транспорт, війська, колону людей тощо).

    2. Відкриватися, розкриватися, розгортатися (про щось згорнуте або стисле).

    3. Розміщуватися, впорядковуватися в певному просторі, займати більшу площу; розгортатися (про діяльність, роботу, події).

    4. Ставати більш інтенсивним, активним, набирати сили; розгорятися, розпалюватися (про почуття, процеси, явища).

    5. Повертатися обличчям, фронтом у певному напрямі; займати потрібне положення.

  • розвертіти

    1. Розкрутити, розкручуючи зробити більш вільним, послабити (наприклад, гайку, болт).

    2. Розхитати, зробити менш міцним, похитнути (переносно, наприклад, про основи, принципи).

    3. Розгорнути, розкрутити щось, що було згорнуте або закручене (наприклад, рулон, клубок).

  • розбризкувати

    Розбризкувати — розкидати, розпорошувати рідину дрібними краплями, бризкаючи в різні боки.

    Розбризкувати — перен., розм. марно, безглуздо витрачати, розтринькувати (гроші, майно тощо).

  • розбризкуватися

    1. Розлетітися бризками в різні боки, розплескатися (про рідину).

    2. Перен. Розсіятися, розпорошитися на дрібні частини, втратити цілісність.