розмітка

1. Дія за значенням дієслова “розмічати”; нанесення позначок, ліній, знаків на чомусь для орієнтування, поділу, вказівки меж або порядку.

2. Сукупність нанесених позначок, ліній, знаків (на папері, матеріалі, місцевості тощо), що служать для орієнтування, поділу або вказівки.

3. У поліграфії та видавничій справі — умовні позначки на рукописі або коректурному відбитку, що вказують на те, яким шрифтом, кеглем, форматом тощо слід набрати текст.

4. У комп’ютерних технологіях (HTML, XML тощо) — система спеціальних символів, тегів або анотацій, вбудованих у текст для опису його структури, форматування або семантики.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |