Категорія: Р

  • реалізація

    1. Дія за значенням дієслова реалізувати; здійснення, втілення в життя якихось планів, ідей, намірів; перетворення чогось на реальність.

    2. Продаж товару, продукції, майна з метою перетворення їх на гроші; збування.

    3. У логіці та математиці: конкретне виконання, втілення абстрактної схеми, структури або моделі у певних об’єктах чи відношеннях.

    4. У мистецтві: художнє втілення творчого задуму в конкретному творі.

  • реалізм

    1. Напрям у літературі та мистецтві, що виник у XIX столітті, головним принципом якого є об’єктивне, правдиве й конкретно-історичне відображення дійсності, типових характерів і обставин.

    2. У філософії — напрям, що визнає існування поза свідомістю об’єктивної реальності, яка відображається в пізнанні.

    3. У повсякденному вжитку — практичне, трезве ставлення до життя, розуміння й врахування реальних умов і обставин при вирішенні справ.

  • реалізований

    1. Такий, що здійснений, виконаний на практиці, втілений у життя; здійснений.

    2. (про товар, продукцію) Такий, що проданий, збутий.

    3. (у філософії) Такий, що набув реального, дійсного існування; реалізуваний.

  • реалізованість

    1. Властивість або стан того, що реалізовано, втілено в життя, здійснено на практиці; матеріалізованість ідей, планів, можливостей.

    2. У філософії та психології — ступінь розкриття потенціалу, здібностей особистості, її самоактуалізація.

    3. У економіці — факт продажу, збуту товарів або послуг; товарообіг.

  • реалізовний

    1. Такий, що може бути реалізований, здійснений на практиці; можливий для виконання, досяжний.

    2. (У логіці та математиці) Такий, що може бути представлений, виражений або змодельований за допомогою певної системи понять, аксіом або обчислювальних засобів.

  • реалізовність

    Властивість або якість того, що може бути реалізованим, здійсненним на практиці; здійсненність.

  • реалізовувати

    1. Надавати чомусь реального, фактичного існування; втілювати в життя, здійснювати (ідею, план, намір тощо).

    2. Перетворювати майно, цінності на гроші; продавати.

    3. У філософії — робити реальним, об’єктивним; втілювати в конкретних формах.

  • реалізовуватися

    1. (про задум, план, ідею тощо) Отримувати практичне втілення, здійснюватися, перетворюватися на дійсність.

    2. (про людину) Розкривати свої здібності, можливості та знання в практичній діяльності; знаходити своє призначення і досягати успіху в ньому.

    3. (екон.) Бути проданим, знаходити покупця (про товар, продукцію).

    4. (фін.) Перетворюватися на гроші, бути зреалізованим (про майно, активи, цінні папери).

  • реалізувати

    1. Здійснити на практиці, втілити в життя, перетворити на реальність (ідею, план, намір тощо).

    2. Продати, збути товар, майно, цінні папери тощо, перетворивши їх на гроші.

    3. Отримати, добути, досягти чогось у процесі діяльності (реалізувати мету, перевагу, можливість).

    4. У філософії — зробити дійсним, надати реального існування.

  • реагуючий

    1. Той, що реагує на щось, відповідає на певну дію, подразнення або вплив; такий, що вступає в реакцію.

    2. (У хімії, фізиці) Такий, що бере участь у хімічній або фізичній реакції; реагент.