Словник Української Мови
1. Відповідати на якусь дію, подразнення, подію або вплив; відгукуватися певним чином на щось.
2. Про організм або окремі органи: відповідати на зовнішні або внутрішні подразнення, що є ознакою життєдіяльності.
3. У хімії: вступати в хімічну взаємодію, взаємодіяти з іншими речовинами.
1. (у хімії, фізиці) Вступати в хімічну реакцію, взаємодіяти з іншими речовинами, утворюючи нові сполуки або виділяючи енергію.
2. (перен., рідко) Ставати об’єктом реакції, відгуку; викликати певну поведінкову, емоційну або іншу відповідь у когось або чогось.
Ядерний реактор, призначений для перетворення (конверсії) родючого матеріалу (наприклад, урану-238 або торію-232) у ділісний ізотоп (плутоній-239 або уран-233) за допомогою потоку нейтронів, що виробляється в активній зоні.
Хімічний апарат (реактор), в якому відбувається конверсія — перетворення однієї речовини на іншу, часто зі зміною агрегатного стану або фазового складу.
1. Який стосується ядерного реактора, призначений для нього або вироблений у ньому.
2. Який має відношення до реакторного відділення (на атомних підводних човнах, криголамах тощо).
Ядерний реактор, призначений для виробництва (накопичення) більшої кількості ділянних ізотопів (зокрема плутонію-239 або урану-233), ніж він сам споживає для підтримки ланцюгової реакції поділу.
1. У банківській справі — повторне акцептування платіжного доручення або векселя після його попереднього відхилення (неакцепту) платником.
2. У міжнародному праві — остаточне та беззастережне прийняття договору, ратифікованого іншою стороною, що завершує процес взаємного обміну ратифікаційними грамотами та набирає чинності.
1. Який характеризується реакцією (у політиці, суспільному житті), спрямований проти прогресу, революційних змін, нових ідей; ворожий до всього передового, демократичного.
2. Який діє, відбувається як реакція на щось; спричинений певною дією, подією.
3. (У хімії) Пов’язаний із хімічною реакцією; призначений для її здійснення.
1. Властивість хімічних речовин вступати в реакцію, здатність реагувати з іншими речовинами; міра хімічної активності.
2. Здатність організму, окремих його органів або тканин відповідати на зовнішні або внутрішні подразнення; чутливість до подразників.
3. У політичному контексті — ворожість до прогресу, демократії, соціальних змін; прихильність до застарілих, консервативних або обернено-прогресивних суспільних порядків.
1. У спосіб, властивий реакції (у 2-му значенні), як відповідь на певний вплив, подразнення або подію; у формі реакції.
2. (Політ.) У спосіб, властивий політичній реакції; консервативно, ретроградно, вороже до прогресивних суспільних змін.