реакцептація

1. У банківській справі — повторне акцептування платіжного доручення або векселя після його попереднього відхилення (неакцепту) платником.

2. У міжнародному праві — остаточне та беззастережне прийняття договору, ратифікованого іншою стороною, що завершує процес взаємного обміну ратифікаційними грамотами та набирає чинності.

Приклади:

Відсутні