реакцептація

[rɛɑkt͡sɛptɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. У банківській справі — повторне акцептування платіжного доручення або векселя після його попереднього відхилення (неакцепту) платником.

  2. У міжнародному праві — остаточне та беззастережне прийняття договору, ратифікованого іншою стороною, що завершує процес взаємного обміну ратифікаційними грамотами та набирає чинності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. реакцептація, р. реакцептації, д. реакцептації, з. реакцептацію, о. реакцептацією, м. реакцептації, к. реакцептаціє

Більше записів