Значення
-
Технічний пристрій або установка, в якій відбувається керована ланцюгова реакція поділу атомних ядер з виділенням енергії, що використовується для виробництва електроенергії, дослідницьких цілей тощо (атомний реактор, ядерний реактор).
-
Хімічний апарат (апарати) для проведення реакцій у промисловості, призначений для перетворення речовин (хімічний реактор, каталітичний реактор).
-
Електротехнічний пристрій, що використовується для обмеження сили струму або компенсації ємнісного опору в електричних колах (електричний реактор, баластний реактор).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. реактор, р. реактора, д. реакторові, з. реактор, о. реактором, м. реакторі, к. реакторе
Походження слова (Етимологія)
Слово «реактор» походить від латинського дієслова «agere», що означає «гнати, діяти». Воно утворене за допомогою префікса «ре-», який вказує на зворотну дію або повторення, та суфікса «-тор», що позначає знаряддя чи виконавця дії. Таким чином, реактор — це пристрій, який «діє у відповідь» або «приводить у дію» певні процеси. Це слово з’явилося в українській мові через запозичення з європейських мов, зокрема з французької чи німецької, і використовується для позначення технічних пристроїв, таких як ядерний реактор або хімічний реактор.