Словник Української Мови
Буква
А́КЦІЯ1, іменник, жін. рід. 1. Цінний папір, що засвідчує участь його власника у формуванні статутного капіталу акціонерного товариства та дає право на отримання частини прибутку у вигляді дивідендів і на участь в управлінні товариством.
А́КЦІЯ2, іменник, жін. рід. 1. Дія, спрямована на досягнення певної мети; захід, кампанія. 2. У військовій справі — бойова операція, наступальний або оборонний бій. 3. У торгівлі — тимчасове зниження цін на товари або послуги з метою стимулювання продажу.
Приклад 1:
Кожен культурний захід, кожна неофіційна акція наштовхувалися на перепони. «Час» настав 1965 року.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
При k=1 йде самопідтримуюча ре – акція, при якій кількість нейтронів з ча сом не змінюється. При k<1 йде загасаюча ре- акція.
--- Андієвська Емма, "Роман про людське призначення"
Приклад 3:
При k<1 йде загасаюча ре- акція. Ланцюгові реакції діляться на керо- вані і некеровані.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”