посадка

[posɑdkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслів “посадити” та “посідати“; розміщення кого-, чого-небудь на певному місці з метою залишити там на деякий час або назавжди.

  2. Місце, призначене або пристосоване для сидіння, а також саме сидіння (наприклад, в транспортному засобі).

  3. Примусова приземлення літального апарату (літака, вертольота тощо) на землю або воду, що не було заплановано.

  4. В ботаніці та сільському господарстві: дія за значенням дієслів “посадити” та “садити”; поміщення насіння, саджанців, бульб, цибулин тощо в ґрунт для вирощування рослин; саджання.

  5. Сукупність рослин (дерев, чагарників), висаджених на певній території; насадження.

  6. В історії: населений пункт або адміністративно-господарська одиниця в Україні часів Русі та Великого князівства Литовського, жителі якого несли певні повинності (наприклад, “боброва посадка”).

  7. В історії Русі: посада, адміністративна одиниця або місце перебування посадника (намісника князя).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. посадка, р. посадки, д. посадці, з. посадку, о. посадкою, м. посадці, к. посадко

Синоніми & Антоніми

Більше записів