Словник Української Мови
Буква
Захоплювати, займати якусь територію, землю, населений пункт силою або встановлювати над ними свій контроль.
Отримувати, займати певне місце, становище, ступінь (у суспільстві, службі, змаганні тощо).
Розташовуватися, займати якесь місце (про предмети, будівлі, частини чогось).
Приклад 1:
Що поженеш їх за тридев’ять земель, за незчисленні пасма гір, несходимі простори пустель і нетрів з родичами та «со чадами» завойовувати, опановувати і посідати той — відкритий тобою — світ, той опоетизований Клондайк і заразом едем… Так, едем, де росте виноград і клюква, коркове дерево і — якщо вірити тобі — полярна береза, живе субтропічний барс і гімалайський ведмідь, ще й полярний «урсус арктос» на придачу; шляхетний олень і сніжний горал; тендітний єнот і сестра гієни — росомаха тощо… Край — як гарячкова фантазія п’яного, як маячіння божевільного. Витвір космічного жарту, а чи плід космічного катаклізму, а чи то плід всесвітнього гумору.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”